Вимоги до оформлення статей

УМОВИ ПУБЛІКАЦІЇ СТАТЕЙ

Загальні положення

До публікації в науковому журналі “ІПВС” приймають статті українською або англійською мовами, проблемного, емпіричного, експериментального характеру, які раніше не були опубліковані і не знаходяться на огляді в інших виданнях.
Термін подання рукописів: впродовж року. Стаття може бути прийнятою до друку у поточному або наступних номерах наукового журналу. Термін проходження статті з моменту прийняття і затвердження її редакцією до друку складає в середньому від трьох місяців до одного року.
Приймаються до розгляду статті одноосібні, двох і трьох співавторів. Більша кількість співавторів можлива за умови, якщо зміст рукопису є результатом спільного наукового дослідження, виконаного в межах грантів та наукових проєктів з держбюджетної тематики. Про це обов’язково зазначається в статті і підкріплюється відповідним документом. Рішення про збільшену кількість авторів приймається редакційною колегією. “ІПВС” приймає до розгляду, рецензування і можливої публікації не більше одного рукопису автора впродовж одного року. Якщо стаття має декілька Авторів, то це стосується Головного Автора (першого за порядком), який несе основну відповідальність за зміст і оформлення рукопису.
Рукописи статей, що надсилаються до редакції, повинні мати: ліцензійний договір, файл з інформацією про автора (авторів) і файл статті (сторінки не нумеруються).
Ліцензійний договір укладається між автором (авторами) статті та редакційною колегією наукового журналу. Автори зберігають за собою всі авторські права та водночас надають журналу право першої публікації.
Файл з інформацією про автора (авторів) – прізвище, ім’я, по-батькові повністю; посада, місце роботи, країна; наукове звання, науковий ступінь; контактна інформація (телефон, адреса електронної пошти); код ORCID; Scopus Author ID (за наявності). Відомості про авторів подаються обов’язково двома мовами – українською та англійською (згідно форми “Інформація про автора”).
Файл статті обсягом: 25 000 – 30 000 знаків із пробілами (шрифт 12), без анотації і літератури. Стаття подається одним файлом, який містить одну анотацію (мовою тексту статті), ключові слова, текст з рисунками і таблицями, список використаних джерел. Недопустимим є використання макросів. Після затвердження українського тексту статті автори здійснюють переклад англійською мовою. Відповідно, після затвердження англомовного тексту статті, редакційна колегія організовує переклад українською мовою.
Після надходження статті Етичний комітет “ІПВС” з’ясовує відповідність рукопису меті і сфері журналу, призначає редактора і двох рецензентів. Рецензенти здійснюють анонімне рецензування. Вид рецензування – двостороннє “сліпе” (double-blind review). Редактор здійснює листування з Головним Автором (автором-кореспондентом) і відповідає за готовність статті до друку з дотриманням усіх вимог.
Приймаються переважно статті, які мають емпіричну частину. Суто теоретичні роботи друкуватимуться в обмеженій кількості та за умови, якщо вони мають суттєву наукову актуальність.
Редакційна колегія наукового журналу перевіряє статті на плагіат сертифікованою програмою “Strike Plagiarism”.

Структура статті і вимоги до оформлення тексту рукопису

Структура статті має включати такі обов’язкові розділи (у дужках подано орієнтовний обсяг відповідного розділу): Вступ (~ 15%), Методи (~ 25%), Результати (~ 40%), Дискусія (~ 15%), Висновки (~ 5%), Список використаних джерел.
Формат А4. Поля з усіх сторін – 20 мм; шрифт – 12; інтервал між рядками – 1,0.
Назва статті – з вирівнюванням по ширині (шрифт – Times New Roman (TNR) 12, напівжирний, інтервал після – 12 пт). Назва статті (не більше дев’яти слів) має точно відповідати меті дослідження, у якій зафіксовано тип дослідження, містити досліджувані в роботі теоретичні конструкти, змінні і співвідношення між ними.
Анотація не менше 1800 знаків без пробілів (одним абзацем, без відступу, орієнтовно обсягом від 250 до 350 слів) – з вирівнюванням по ширині, структурована (за логікою опису матеріалу у статті), містить наступні елементи: Мета (Purpose), Методи (Methods), Результати (Results) та Висновки (Conclusions). У анотації не повинен повторюватися текст самої статті, а також її назва, посилання та скорочення. Шрифт TNR 10 пт.
Ключові слова (5–7 окремих слів та/або у складі декількох словосполучень, які використані в тексті) – із вирівнюванням по ширині, жодне з яких не дублює назву статті (шрифт TNR 10, інтервал після – 12 пт). Загальна кількість слів не повинна перевищувати 12-15, не враховуючи сполучники. Не рекомендується використовувати лабораторний жаргон і неологізми.
Вступ (Introduction) є обов’язковим розділом роботи, в якому автор вказує новизну теми та актуальність наукових рішень, суспільну цінність дослідження у вимірах світової науки. Автор здійснює короткий огляд літератури, який є необхідним для формулювання гіпотези і мети дослідження. Покликання на джерела здійснюються у тому випадку, якщо вони містять відомості, необхідні для побудови методики дослідження. Виклад вступу здійснюється у минулому часі, з зазначенням, що і ким з’ясовано, досліджено, пояснено. Обов’язково зазначаються нерозкриті проблеми, те, що потребує емпіричного виміру і пояснення. Теоретичне аналізування не має обмежуватися посиланнями на авторів, які вивчали порушене питання. Воно повинно містити стисле узагальнення отриманих авторами даних з виділенням напрямів, тенденцій, підходів до пізнання проблеми. Не допускається перелічення прізвищ науковців. Обов’язковим є формулювання однієї або декількох гіпотез (Hypothesis). Мета (Purpose) повинна бути чітко вказана. За необхідності можуть бути сформульовані поряд з метою науково-дослідницькі завдання.
Пріоритетним є цитування джерел, що проіндексовані у Scopus, які відображають сучасний стан предмету дослідження. Перевагу слід віддавати джерелам за поточний і попередні 2-3 роки. Виключення можуть становити дослідження з історії психології та дослідження, які мають виражене ретроспективне спрямування.
Розділ Методи (Methods) має містити усі відомості, необхідні для розуміння роботи Рецензентом і Читачем, а також для незалежного повторення дослідження. Обов’язковими є такі підрозділи з наступною рубрикацією: Учасники (Participants), Змінні (Variables), Процедура та інструменти (Procedures and instruments), Організація дослідження (Organization of research), Статистичне аналізування (Statistical analysis).
Важливо логічно представити перелічені підрозділи, дотримуючись відтворюваності дослідження і релевантності застосованого психодіагностичного інструментарію. За необхідності окреслюється Методологія (Methodology) дослідження, яка подається першим підрозділом. Далі подано характеристику обов’язкових підрозділів.
Учасники (Participants): кількість, стать, вік (у подачі цих даних застосовують описові частотні характеристики). Також подаються важливі для дослідження характеристики, такі як статус, спосіб формування вибірки, база дослідження та усі інші дані необхідні для доказу репрезентативності вибірки.
Змінні (Variables). Операціоналізація теоретичних визначень і вихід на вимірювані параметри.
Процедура та інструменти (Procedures and instruments) описує дизайн дослідження, який повинен відповідати меті і гіпотезам. Необхідно витримати етичні норми проведення досліджень з людьми і тваринами. Описуються усі методики і прилади, що застосовані у дослідженні. Вказуються психодіагностичні інструменти з покликанням на джерело. Зазначається назва тесту, версія, дата валідизації або адаптації, основні психометричні характеристики.
Організація дослідження (Organization of research) описує застосовану стратегію дослідження, організацію і послідовність емпіричних вимірів, логічність та доцільність застосованих етапів дослідження.
Статистичне аналізування (Statistical analysis) містить відомості про використані програмні застосунки для математико-аналітичної обробки даних, графічні редактори для побудови таблиць, рисунків і діаграм. Вказуються методи і коефіцієнти, за якими визначено статистичну достовірність, зазначаються рівні достовірності. Обґрунтовується правомірність застосування того чи іншого методу.
Стаття обoв’язково містить обґрунтовані Результати (Results) дослідження. Опис емпіричних результатів повинен містити конкретні дані, що подаються через описові частотні характеристики, які підтверджують статистичну достовірність отриманих результатів. Обґрунтувати застосування кожного виміру описової характеристики у дослідженні.
Емпіричні дані необхідно представляти у вигляді таблиць, графіків, діаграм із подальшою інтерпретацією. Результати повинні бути представлені точно і не мають містити матеріалу, який викликає сумніви у його адекватності. Одиниці кількості та формули повинні бути виражені відповідно до Міжнародної системи (одиниці СІ). Всі вимірювання повинні бути наведені в метричних одиницях. Десяткові дроби подаються через крапку, без коми і нуля перед крапкою (вірно .25; не вірно 0.25 і не вірно 0,25). Цифри повинні бути подані в оригінальних вихідних файлах. Рукопис не повинен містити сканованих таблиць.
Статистика має такі стандартні скорочення і символи:

n – об’єм вибірки;

n₁, n₂, n_k, – об’єм груп, 1, 2, k, виокремлених у вибірці;

М – середнє значення розподілу;

Me – медіана розподілу;

Mo – мода розподілу;

Mo₁, Mo₂, Mo_n – значення мод для мультимодальних розподілів;

min, max – мінімальне і максимальне значення розподілу;

Rng – розмах розподілу;

Q₁– значення першого квартиля розподілу;

Q₃– значення третього квартиля розподілу;

Q_rng – інтерквартильний розмах розподілу;

SD² – дисперсія розподілу;

SD – стандартне відхилення;

SE – стандартна помилка;

CV – коефіцієнт варіації;

H₀ – нульова гіпотеза;

H₁ – альтернативна гіпотеза;

df – кількість ступенів свободи;

R – коефіцієнт кореляції Пірсона;

r_s – коефіцієнт кореляції Спірмена;

R² – коефіцієнт детермінації.

Таблиці подаються у тексті статті, після першого зазначення (табл. 1), повинні мати назву, яка подається курсивом. Назва таблиці має відповідати її змісту. Таблиця має містити не більше десяти стовпчиків. Таблиці нумеруються арабськими цифрами. Одну таблицю у рукописі не нумерують. Слово (Таблиця) подається на початку рядка з вирівнюванням зліва, далі подається назва таблиці. Використовуються вертикальні і горизонтальні лінії. Не рекомендовано застосовувати скорочення, крім загальноприйнятих. У всіх наступних згадуваннях таблиці використовується така форма (див. табл. 1). Для створення таблиць необхідно застосовувати Microsoft Word. Таблиці повинні бути якомога коротшими і не дублювати тексту статті.
Рисунки подаються у тексті статті, після першого зазначення (рис. I), повинні мати назву, яка подається курсивом. Назва рисунка має відповідати його змісту. У всіх наступних згадуваннях рисунка використовується така форма (див. рис. I). Відповідальність за якість рисунків на авторах.Для рисунків побудованих за допомогою Microsoft Word, обов’язковим є вирівнювання і групування об’єктів. Рисунки нумеруються арабськими цифрами. Один рисунок у рукописі не нумерують. Слово (Рис.) подається на початку рядка з вирівнюванням по ширині, далі назва рисунка. Рисунки мають органічно доповнювати текст статті, не дублюючи його, не перевищувати (з зазначенням назви і за необхідності примітки) один аркуш формату А4. Скановані рисунки мають якісно відображати найменші елементи та індекси зображення.
Формули мають бути представлені в форматі Microsoft Equation (однієї з останніх версій).
У тексті необхідно використовувати такі “лапки”, якщо є подвійні лапки, то оформляють так: «“лапки”». У тексті між словами необхідно використовувати один пробіл.Між ініціалами і прізвищем за необхідності використовують нерозривний пробіл.
У Дискусії (Discussion) подається якісне обґрунтування статистичних результатів. Пояснюються отримані результати, виходячи з гіпотези і мети дослідження. Необхідно витримати точну відповідність статистичних гіпотез і висновків, які вимагають статистичного обґрунтування. Отримані результати співставляють з результатами інших досліджень (зі схожими за ключовими аспектами процедури вимірювання, але можуть мати відмінності за метою і гіпотезою), для з’ясування відповідності і/або протиріч. Обґрунтовується новизна дослідження, теоретична і практична значущість. Автор окреслює шляхи операціоналізації отриманих результатів, позиціонує їх у вимірах світової науки і практики.
Стаття повинна містити Висновки (Conclusions) з проведеного дослідження. Якщо є сформульовані завдання, то кількість висновків повинна відповідати кількості завдань. У висновках представлено розгорнуті конкретні заключення за результатами дослідження. Висновки дають можливість продемонструвати важливість розглянутих ідей і спрямувати погляд Читача і Рецензента до нового на цю тему. Це також можливість залишити приємне враження і завершити статтю на позитивній ноті.
Авторські примітки оформлюються наприкінці сторінок з використанням символу * як знаку виноски. Якщо примітка – після таблиці чи рисунка, то позначається Примітка (Note) (TNR 9 пт., одинарний інтервал).
Обсяг статті 25 000 – 30 000 знаків із пробілами (шрифт 12) (основний текст без урахування списку використаних джерел (references) та анотації).
References – APA-стиль (заголовок – TNR 12 пт.).
Бібліографічний опис списку використаних джерел оформлюється з урахуванням розробленого в 2015 році Національного стандарту України ДСТУ 8302:2015 “Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання”.
Порядок розміщення бібліографічних описів подається за порядком представленим у References (без нумерації). Заголовок – TNR 12 пт.
References в англомовній версії статті оформлюється відповідно до стандарту APA. Автор (трансліт), назва статті (трансліт), назва статті (в квадратних дужках переклад англійською мовою), у періодичних виданнях – назва видання (трансліт) і через тире назва видання англійською мовою, назва джерела (трансліт), через тире назва джерела англійською мовою, вихідні дані (місто з позначенням англійською мовою), видавництво (трансліт).
Приклад оформлення статті, опублікованої у “ІПВС” у 2019 році (текст статті українською мовою) в українській версії Списку використаних джерел:

Каленчук В. О. Соціальний статус студента як чинник оцінки організаційної культури університету. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2019. № 2. С. 72–77. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2019-2-10

Приклад оформлення статті опублікованої у “ІПВС” у 2019 році (текст статті українською мовою) в англійській версії References, з застосуванням транслітерації:

Kalenchuk, V. O. (2019). Sotsial’nyy status studenta yak chynnyk otsinky orhanizatsiynoyi kul’tury universytetu [Student’s Social Status as a Factor of Assessment of the University’s Organizational Culture]. Insayt: psykholohichni vymiry suspil’stva – Insight: the psychological dimensions of society], 2, 72–77. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2019-2-10

Приклад оформлення статті опублікованої у “ІПВС” після 2019 року, коли журнал має дві версії (англійську і українську) в українській версії Списку використаних джерел:

Плохіх В. В. Обмеження психологічних захистів на формування часової перспективи студентів. Інсайт: психологічні виміри суспільства. 2022. № 8. С. 39–55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4

Приклад оформлення статті опублікованої у “ІПВС” після 2019 року, коли журнал має дві версії (англійську і українську) в англійській версії References:

Plokhikh, V. V. (2022). Limitation of psychological defense on the formation of students’ time perspective. Insight: the psychological dimensions of society, 8, 39–55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4

Приклад оформлення статті (декілька авторів) в українській версії Списку використаних джерел:

Hudimova, A., Popovych, I., Savchuk, O., Liashko, V., Pyslar, A., Hrys, A. Research on the relationship between excessive use of social media and young athletes’ physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2021. 21(6). P. 3364-3373. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.06456

Приклад оформлення статті (декілька авторів) в англійській версії References:

Hudimova, A., Popovych, I., Savchuk, O., Liashko, V., Pyslar, A., & Hrys, A. (2021). Research on the relationship between excessive use of social media and young athletes’ physical activity. Journal of Physical Education and Sport, 21(6), 3364-3373. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.06456

Правила оформлення покликань на використані джерела

Покликання на використані джерела подаються у тексті тільки в круглих дужках відповідно до прикладу:

… Логічним видається аналізування родо-видових зв’язків у історичному аспекті, що дозволило відстежити зародження, розвиток і становлення проблеми соціальних очікувань особистості (Попович, 2017).

Якщо зазначається сторінка джерела, то вона подається через двокрапку, наприклад:

… Соціальні очікування особистості – процес психічної регуляції поведінки, який забезпечується когнітивною, емоційною та поведінковою готовністю особистості до передбачуваного перебігу подій (Попович, 2017: 68).

Приклад оформлення монографії в українській версії Списку використаних джерел (link з репозитарію ХДУ):

Попович І. С. Психологічні виміри соціальних очікувань особистості. Херсон: ПАТ “ХМД”, 2017. 504 с. http://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6466

Приклад оформлення монографії в англійській версії References, з застосуванням транслітерації (link з репозитарію ХДУ):

Popovych, I. S. (2017). Psycholohichni vymiry socialnych ochikuvan osobystosti [Psychological dimensions of social expectations of personality]. Kherson: PJSCo “KTPH”. http://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6466

Вимоги до References та Cписку використаних джерел:

обсяг – не менше 30 джерел, оформлених згідно стандарту APA в References та ДСТУ 8302:2015 в Списку використаних джерел;
не менше половини джерел повинна відображати сучасний стан наукових досліджень та бути за поточний і попередні 2-3 роки;
допускається не більше шести самоцитувань на кожного зі співавторів;
усі джерела повинні мати DOI, ідентифікатор цифрового об’єкта (за винятком ретровидань), який наводиться через пробіл після бібліографічного опису джерела. DOI видань можна знайти на сайті http://www.crossref.org; даний ідентифікатор відображається в link джерела (приклад: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4);
усі джерела обов’язково (це стосується також ретровидань) мають мати лінк, за яким можна знайти джерело у архівах видання чи репозитарії бібліотеки. Довжина лінка не має бути більшою за назву цитованого джерела;
відповідно до вимог впливових журналів, індексованих SCOPUS, для References необхідно подавати повний перелік співавторів для кожного джерела посилання (на відміну від українського ДСТУ);
згідно рекомендацій міжнародних баз цитування в пристатейній бібліографії повинно бути ядро джерел, яке має вплив на розвиток певної галузі науки (ядро – це значна частина від загального списку);
оформити бібліографічний опис відповідно до стилю APA можна на сайті онлайнового автоматичного формування посилань: Citation Machine (https://www.citationmachine.net/apa/cite-a-book або іншому;
транслітерація імен та прізвищ з української мови здійснюється відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України “Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею” від 27 січня 2010 р. № 55. Встановлює діючі правила транслітерації прізвищ та імен громадян України латиницею в закордонних паспортах;
для транслітерації з української мови можна скористатися сервісом http://ukrlit.org/transliteratsiia; також необхідно здійснювати транслітерацію з інших іноземних мов на англійську.
приклад оформлення літератури, якщо український журнал має паралельну англійську версію, подано вище.

Прикінцеві положення

неприпустимо подавати матеріали з не дотриманням правил, встановлених редакцією, з порушенням будь-яких вимог до видань;
не рекомендовано подавати тексти, отримані за допомогою програм автоматичного перекладу;
не слід подавати непідготовлені, недопрацьовані авторами, матеріали;
затримувати матеріали, надані редакцією для корекції (редакція встановлює кінцевий термін);
за достовірність фактів, статистичних даних та іншої інформації відповідальність несе автор;
передрук (перевидання) матеріалів видання дозволяється тільки з дозволу автора і редакції;
відхилені статті не рецензуються, відгуки авторам не надаються. Редакційна колегія не веде діалогів з авторами;
редакція залишає за собою право на рецензування, редагування, скорочення і відхилення статей.

Дякуємо за співпрацю та внесок в науку!