УМОВИ ПУБЛІКАЦІЇ СТАТЕЙ

Загальні положення

1. У науковому журналі “ІПВС” публікують статті англійською мовою з двома анотаціями англійською та українською мовами. Українські автори можуть надсилати рукописи українською мовою.
2. Редакційна колегія розглядає рукописи проблемного, емпіричного, експериментального характеру, які раніше не були опубліковані і не знаходяться на огляді в інших виданнях. Після прийняття рукопису автори, які надіслали рукопис українською, самостійно здійснюють переклад.
3. Термін подання рукописів – впродовж року. Стаття може бути прийнятою до друку в поточному або наступних номерах наукового журналу. Термін від прийняття статті до затвердження її редакцією до друку складає в середньому від трьох місяців до одного року.
4. Приймаються до розгляду статті одноосібні, двох і трьох співавторів. Більша кількість співавторів можлива за умови, якщо зміст рукопису є результатом спільного наукового дослідження, виконаного в межах грантів та наукових проєктів з держбюджетної тематики. Це необхідно зазначити в статті і підкріпити відповідним документом. Рішення про збільшену кількість авторів приймає редакційна колегія. “ІПВС” приймає до розгляду, рецензування і можливої публікації не більше одного рукопису автора-кореспондента впродовж одного року. Якщо стаття має декілька Авторів, то це стосується Головного Автора (першого за порядком), який несе основну відповідальність за зміст і оформлення рукопису.
5. Рукописи статей, надісланих до редакції, повинні мати: ліцензійний договір, файл з інформацією про автора (авторів) і файл статті (сторінки не нумерують).
6. Ліцензійний договір укладається між автором (авторами) статті та редакційною колегією наукового журналу. Автори зберігають за собою всі авторські права та водночас надають журналу право першої публікації.
7. У файлі з інформацією про автора (авторів) вказують прізвище, ім’я, по батькові повністю; посаду, місце роботи, країну; наукове звання, науковий ступінь; контактну інформацію (телефон, адресу електронної пошти); код ORCID; Scopus Author ID (за наявності). Відомості про авторів подають обов’язково двома мовами – українською та англійською (згідно з формою “Інформація про автора”).
8. Орієнтовний обсяг статті – 30000–40000 знаків із пробілами без анотації і літератури. Статтю подають одним файлом, що містить дві анотації (англійською й українською), ключові слова, текст з рисунками і таблицями, список використаних джерел. Недопустимим є використання макросів.
9. Після надходження статті Етичний комітет “ІПВС” з’ясовує відповідність рукопису меті і сфері журналу, призначає редактора і двох рецензентів. Рецензенти здійснюють анонімне рецензування. Вид рецензування – двостороннє “сліпе” (double-blind review). Редактор здійснює листування з автором-кореспондентом і відповідає за готовність статті до друку з дотриманням усіх вимог.
10. Приймають переважно статті, які мають емпіричну частину. Суто теоретичні роботи друкуватимуть в обмеженій кількості та за умови, що вони мають суттєву наукову актуальність.
11. Редакційна колегія наукового журналу перевіряє рукописи на текстові збіги сертифікованими програмами.

                                                         Структура статті і вимоги до оформлення тексту рукопису

1. Структура статті має включати такі обов’язкові розділи (у дужках подано орієнтовний обсяг відповідного розділу): Вступ (~ 15%), Методи (~ 25%), Результати (~ 40%), Дискусія (~ 15%), Висновки (~ 5%), Список використаних джерел.
2. Формат – А4. Поля з усіх сторін – 20 мм; шрифт – 12; інтервал між рядками – 1,0.
3. Назва статті – з вирівнюванням по ширині (шрифт – Times New Roman (TNR) 12, напівжирний, інтервал після – 12 пт). Назва статті (не більше дев’яти слів) має точно відповідати меті дослідження, у якій зафіксовано тип дослідження, містити досліджувані в роботі теоретичні конструкти, змінні та співвідношення між ними.
4. Анотація обсягом 1800–2300 знаків без пробілів (одним абзацем, без відступу), з вирівнюванням по ширині, структурована (за логікою опису матеріалу в статті), містить такі елементи: Мета (Purpose), Методи (Methods), Результати (Results) та Висновки (Conclusions). В анотації не повинен повторюватися текст самої статті, а також її назва, посилання та скорочення. Шрифт – TNR 10 пт.
5. Ключові слова (5–7 окремих слів та/або у складі декількох словосполучень, використаних у тексті) подають із вирівнюванням по ширині, причому жодне з них не дублює назву статті (шрифт – TNR 10, інтервал після – 12 пт). Загальна кількість слів не повинна перевищувати 12–15, не враховуючи сполучники. Не рекомендовано використовувати лабораторний жаргон і неологізми.
6. Вступ (Introduction) є обов’язковим розділом роботи, в якому автор вказує новизну теми та актуальність наукових рішень, суспільну цінність дослідження у вимірах світової науки. Автор здійснює короткий огляд літератури, який є необхідним для формулювання гіпотези і мети дослідження. Покликання на джерела здійснюють у тому випадку, якщо вони містять відомості, необхідні для побудови методики дослідження. Виклад вступу здійснюють у минулому часі, з зазначенням, що і ким з’ясовано, досліджено, пояснено. Обов’язково зазначають нерозкриті проблеми, те, що потребує емпіричного виміру й пояснення. Теоретичне аналізування не має обмежуватися посиланнями на авторів, які вивчали порушене питання. Воно повинно містити стисле узагальнення отриманих авторами даних з виділенням напрямів, тенденцій, підходів до пізнання проблеми. Не допускається перелічення прізвищ науковців. Обов’язковим є формулювання однієї або декількох гіпотез (Hypothesis). Мета (Purpose) повинна бути чітко вказана. За необхідності науково-дослідницькі завдання можуть бути сформульовані поряд з метою.
7. Пріоритетним є цитування джерел, проіндексованих у Scopus / Web of Science, що відображають сучасний стан предмету дослідження. Перевагу слід віддавати джерелам за поточний і попередні 2–3 роки. Виняток можуть становити дослідження з історії психології та дослідження, що мають виражене ретроспективне спрямування.
8. Розділ Методи (Methods) має містити всі відомості, необхідні для розуміння роботи Рецензентом і Читачем, а також для незалежного повторення дослідження. Обов’язковими є такі підрозділи з такою рубрикацією: Учасники (Participants), Змінні (Variables), Процедура та інструменти (Procedures and instruments), Організація дослідження (Organization of research), Статистичне аналізування (Statistical analysis).
9. Важливо логічно представити перелічені підрозділи, дотримуючись відтворюваності дослідження й релевантності застосованого психодіагностичного інструментарію. За необхідності окреслюють Методологію (Methodology) дослідження, яку подають першим підрозділом. Далі подано характеристику обов’язкових підрозділів.
10. 10.Учасники (Participants): кількість, стать, вік (у подачі цих даних застосовують описові частотні характеристики). Також подають важливі для дослідження характеристики, як-от статус, спосіб формування вибірки, база дослідження та всі інші дані необхідні для доказу репрезентативності вибірки.
11. Змінні (Variables). Операціоналізація теоретичних визначень і вихід на вимірювані параметри.
12. Процедура та інструменти (Procedures and instruments) описує дизайн дослідження, що повинен відповідати меті й гіпотезам. Необхідно витримати етичні норми проведення досліджень із людьми і тваринами. Описують усі методики і прилади, застосовані в дослідженні. Вказують психодіагностичні інструменти з покликанням на джерело. Зазначають назву тесту, версію, дату валідизації або адаптації, основні психометричні характеристики.
13. Організація дослідження (Organization of research) описує застосовану стратегію дослідження, організацію й послідовність емпіричних вимірів, логічність та доцільність застосованих етапів дослідження.
14. Статистичне аналізування (Statistical analysis) містить відомості про використані програмні застосунки для математико-аналітичної обробки даних, графічні редактори для побудови таблиць, рисунків і діаграм. Вказують методи й коефіцієнти, за якими визначено статистичну достовірність, зазначають рівні достовірності. Обґрунтовують правомірність застосування того чи іншого методу.
15. Стаття обoв’язково містить обґрунтовані Результати (Results) дослідження. Опис емпіричних результатів повинен містити конкретні дані, подані через описові частотні характеристики, що підтверджують статистичну достовірність отриманих результатів. Потрібно обґрунтувати застосування кожного виміру описової характеристики в дослідженні.
16. 16.Емпіричні дані необхідно представляти у вигляді таблиць, графіків, діаграм із подальшою інтерпретацією. Результати повинні бути представлені точно і не мають містити матеріалу, що викликає сумніви в його адекватності. Одиниці кількості та формули повинні бути виражені відповідно до Міжнародної системи (одиниці СІ). Усі вимірювання потрібно наводити в метричних одиницях. Десяткові дроби подають через крапку, без коми й нуля перед крапкою (правильно: .25; неправильно: 0.25 або 0,25). Цифри повинні мають бути подані в оригінальних вихідних файлах. Рукопис не повинен містити сканованих таблиць.
17. Статистика має такі стандартні скорочення й символи:

n – об’єм вибірки;

n₁, n₂, n_k, – об’єм груп, 1, 2, k, виокремлених у вибірці;

М – середнє значення розподілу;

Me – медіана розподілу;

Mo – мода розподілу;

Mo₁, Mo₂, Mo_n – значення мод для мультимодальних розподілів;

min, max – мінімальне і максимальне значення розподілу;

Rng – розмах розподілу;

Q₁ – значення першого квартиля розподілу;

Q₃ – значення третього квартиля розподілу;

Q_rng – інтерквартильний розмах розподілу;

SD² – дисперсія розподілу;

SD – стандартне відхилення;

SE – стандартна помилка;

CV – коефіцієнт варіації;

H₀ – нульова гіпотеза;

H₁ – альтернативна гіпотеза;

df – кількість ступенів свободи;

R – коефіцієнт кореляції Пірсона;

r_s – коефіцієнт кореляції Спірмена;

R² – коефіцієнт детермінації.

18. 18.Таблиці подають у тексті статті, після першого зазначення (табл. 1). Вони повинні мати назву, подану курсивом. Назва таблиці має відповідати її змісту. Таблиця повинна містити не більше десяти стовпчиків. Таблиці нумерують арабськими цифрами. Одну таблицю в рукописі не нумерують. Слово (Таблиця) подають на початку рядка з вирівнюванням зліва, далі подають назву таблиці. Використовують вертикальні й горизонтальні лінії. Не рекомендовано застосовувати скорочення, крім загальноприйнятих. У всіх наступних згадуваннях таблиці використовують таку форму: (див. табл. 1). Для створення таблиць необхідно застосовувати Microsoft Word. Таблиці мають бути якомога коротшими і не повинні дублювати тексту статті.
19. Рисунки подають у тексті статті, після першого зазначення (рис. I). Вони повинні мати назву, подану курсивом. Назва рисунка має відповідати його змісту. У всіх наступних згадуваннях рисунка використовують таку форму: (див. рис. I). Відповідальність за якість рисунків несуть автори. Для рисунків, побудованих за допомогою Microsoft Word, обов’язковим є вирівнювання і групування об’єктів. Рисунки нумерують арабськими цифрами. Один рисунок у рукописі не нумерують. Слово (Рис.) подають на початку рядка з вирівнюванням по ширині, далі – назву рисунка. Рисунки мають органічно доповнювати текст статті, не дублюючи його, не перевищувати (із зазначенням назви і за необхідності примітки) один аркуш формату А4. Скановані рисунки мають якісно відображати найменші елементи та індекси зображення.
20. Формули мають бути представлені в форматі Microsoft Equation (однієї з останніх версій).
21. У тексті необхідно використовувати такі “лапки”; якщо є подвійні лапки, то оформляють так: «“лапки”». У тексті між словами необхідно використовувати один пробіл. Між ініціалами і прізвищем за необхідності використовують нерозривний пробіл.
22. У Дискусії (Discussion) подають якісне обґрунтування статистичних результатів. Пояснюють отримані результати з огляду на гіпотезу і мету дослідження. Необхідно витримати точну відповідність статистичних гіпотез і висновків, що вимагають статистичного обґрунтування. Отримані результати зіставляють із результатами інших досліджень (зі схожими за ключовими аспектами процедури вимірювання, але з можливими відмінностями за метою та гіпотезою) для з’ясування відповідності і/або протиріч. Обґрунтовують новизну дослідження, теоретичну і практичну значущість. Автор окреслює шляхи операціоналізації отриманих результатів, позиціонує їх у вимірах світової науки і практики.
23. Стаття повинна містити Висновки (Conclusions) з проведеного дослідження. Якщо є сформульовані завдання, то кількість висновків повинна відповідати кількості завдань. У висновках представлено розгорнуті конкретні підсумки результатів дослідження. Висновки дають можливість продемонструвати важливість розглянутих ідей і спрямувати погляд Читача і Рецензента до нового на цю тему.
24. Авторські примітки оформлюють наприкінці сторінок із використанням символу * як знаку виноски. Якщо примітка – після таблиці чи рисунка, то її позначають Примітка (Note) (TNR 9 пт., одинарний інтервал).
25. Обсяг статті – 30000–40000 знаків із пробілами (шрифт 12) (основний текст без урахування references та анотацій).
26. References – APA-стиль (заголовок – TNR 12 пт.).

                                                                                    Вимоги до References:

• обсяг – не менше 30 джерел, оформлених згідно зі стандартом APA; більшість джерел повинна відображати сучасний стан наукових досліджень та бути за поточний і попередні 2–3 роки;
• допускається не більше шести самоцитувань на кожного зі співавторів;
• усі джерела повинні мати DOI, ідентифікатор цифрового об’єкта (за винятком ретровидань), який наводять через пробіл після бібліографічного опису джерела. DOI видань можна знайти на сайті http://www.crossref.org; цей ідентифікатор відображається в link джерела (приклад: https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4);
• усі джерела обов’язково (це стосується також ретровидань) мають мати лінк, за яким можна знайти джерело в архівах видання чи репозитарії бібліотеки. Довжина лінка не має бути більшою за назву цитованого джерела;
• згідно з рекомендаціями міжнародних баз цитування, в пристатейній бібліографії повинно бути ядро джерел, що має вплив на розвиток певної галузі науки (ядро – це значна частина від загального списку);
• оформити бібліографічний опис відповідно до стилю APA можна на сайті онлайнового автоматичного формування посилань: Citation Machine (https://www.citationmachine.net/apa/cite-a-book або іншому;
• для транслітерації з української мови можна скористатися сервісом http://ukrlit.org/transliteratsiia; також необхідно здійснювати транслітерацію з інших іноземних мов на англійську.

                                                                                  Прикінцеві положення

• неприпустимо подавати матеріали з не дотриманням правил, встановлених редакцією, з порушенням будь-яких вимог до видань;
• не рекомендовано подавати тексти, отримані за допомогою програм автоматичного перекладу (ШІ);
• не слід подавати непідготовлені, недопрацьовані авторами, матеріали;
• затримувати матеріали, надані редакцією для корекції (редакція встановлює кінцевий термін);
• за достовірність фактів, статистичних даних та іншої інформації відповідальність несе автор;
• передрук (перевидання) матеріалів видання дозволяється тільки з дозволу автора і редакції;
• відхилені статті не рецензуються, відгуки авторам не надаються. Редакційна колегія не веде діалогів з авторами;
• редакція залишає за собою право на рецензування, редагування, скорочення і відхилення статей.

                                                                  Дякуємо за співпрацю та внесок в науку!